ЧИНА́РА, и, ж. Дерево родини платанів; східний платан. У Дагестані є 400-річна чинара, в дуплі якої знаходиться музей старовинного знаряддя праці селян (Веч. Київ, 30. IX 1968, 4); На битому шляху Росла густа чинара, Шуміла в ніч глуху Гіллям, немов з пожару (Шпорта, Вибр., 1958, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 325.