ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114); Чинбарське ремесло.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 325.