ЧИ́СТКА, и, ж.
1. Дія за знач. чи́стити 1,2,5; чищення. Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (Головко, І, 1957, 379); Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (Томч., Готель.., 1960, 278).
2. перен. Перевірка якої-небудь організації з метою звільнення її від ворожих, шкідливих або непотрібних елементів. Комуністичні партії тих країн, де комуністи ведуть свою роботу легально, повинні проводити періодичні чистки (перереєстрація) особового складу партійних організацій .. (Ленін, 41, 1974, 198); Перед адміністрацією стало питання про чистку комунарського складу (Мик., II, 1957, 554).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 335.