ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч. Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (Літ. Укр., 29.XI 1968, 3); Читацька увага буде справжня і щира лише тоді, коли постійно живитиметься соціально й психологічно наповненою літературою (Вітч., 8, 1970, 159); // Який складається з читачів. Є імена поетів, з якими в свідомості широкої читацької маси особливо міцно зв’язане уявлення про великі події і справи епохи, в яку ми живемо (Поезія.., 1956, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 338.