ЧИЧИ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Зашарудіти, зашелестіти; заворушитися. Ніщо ані чичиркне; // Цвірінькнути (про птахів). І коли падає зламана білкою суха галузка, або чичиркне без діла якийсь пташок, звуки вмить завмирають, приглушені могутньою тишею (Сміл., Сад, 1952, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 339.