ЧМАКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до чма́кати. Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! — вже й під білизною чмакотить (Баш, На землі.., 1957, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 345.