ЧОЛОВІ́ЧЕНЬКО, а, ч. Пестл. до чолові́к 1, 2. — Дивіться, чоловіченьки, Які в мене черевиченьки… Оце ж мені панотець покупив, Щоб хороший молодець полюбив (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 33); Увійшов хазяїн: — Здорова, жінко моя люба! — Здоров, чоловіченьку! (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 350.