Слово "чоловічок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЧОЛОВІ́ЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до чолові́к. Раптом до Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Досв., Вибр., 1959, 102); Вагар, усміхнений низенький чоловічок, безперервно дмухаючи в задубілі руки, довго копався в паперах, поки розшукав потрібний документ (Добр., Тече річка.., 1961, 126); Чубенко бачив, як підтягалися резерви під захистом танків та панцирників, і маленькі чоловічки вибігли їм назустріч з окопів (Ю. Янов., II, 1958, 228); Як же тебе звуть, доню? — Марина.— Хай же тобі, Маринко, господь пошле чоловічка доброго (Тесл., З книги життя, 1949, 10); // Те саме, що дити́на. Данило жене од себе погані думки і підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами — це у сні йому здається, що він припав до грудей матері. Як це все чудесно створено в світі (Стельмах, II, 1962, 164); І коли вертаюся з роботи Крізь осінню, крізь холодну мжичку, Я й тепер іще не знаю, хто ти, Мій маленький, милий чоловічку (Рильський, II, 1960, 57).

2. розм. Те саме, що зіни́ця. Обголений вид лиснів, неначе обмазаний оливою. Сірі круглі очі світились тихо, але чоловічки в очах виглядали розумно, гостро й неначе пронизували людину наскрізь (Н.-Лев., VII, 1966, 12); Тепер спинився старий. Чоловічки в очах забігали, як у зловленого зрадника (Ле, Міжгір’я, 1953, 197); Лейтенант Макаренко на одну мить зазирнув єфрейторові у вічі й ніби наштрикнувся на гостру колючку. Повні жаху очі не змогли заховати мстивого, злого вогника, який причаївся на дні чоловічків (Панч, В дорозі, 1959, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 351.