ЧОРНЕ́НЬКО. Присл. до чорне́нький. [Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько, а косу довгу, золотую (Вас., III, 1960, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 352.