ЧОРНОВОЛО́СИЙ, а, е. Який має чорне волосся, з чорним волоссям. На чорноволосій голові неначе цвів вінок квіток (Н.-Лев., III, 1956, 16); При ногах діда, скулившися вдвоє, мов песик, лежав невеликий чорноволосий хлопчик в чорних міських штанах (Фр., І, 1955, 274); Чорноволосий студент з очима і постаттю бунтаря тримав у руці затиснутий камінь (Стельмах, II, 1962, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 358.