ЧОТИРИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має чотири поверхи; зробл. на чотири поверхи. В молодому місті хіміків і деревообробників — Сваляві — завершено будівництво чотириповерхового приміщення нової лікарні (Рад. Укр., 5.I 1965, 3); У Комплекс численних будівель заводу "Комуніст" чудово вписався ще один чотириповерховий білокам’яний красень — новий учбовий корпус технічного училища (Веч. Київ, 30.VIII 1971, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 368.