ЧУ́ЙКА, и, ж., заст. Вид довгого суконного каптана. Верстов на п’ять, а може, і більш, уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках., а козацтво у брилях, у чуйках фабричного сукна, шовковими поясами підперізувані (Стор., І, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 380.