ЧУ́КЧІ, ів, мн. (одн. чу́кча, і, ч.; чукча́нка, и, ж.). Народність, яка становить основне населення Чукотського автономного округу; представники цієї народності. У великій вільній сім’ї народів СРСР трудящі Чукотки — чукчі, ескімоси, евенки — під керівництвом Комуністичної партії успішно розвивають господарство, творять свої національні формою, соціалістичні змістом культури (Літ. Укр., 29.V 1962, 4); Вранці 29 серпня [1816 р.] "Рюрик" підняв паруси. За кілька годин зникли огорнуті млою береги, де живуть гостинні й життєрадісні чукчі (Знання.., 10, 1966, 17); Біжить на лижах веселий чукча Коля (Довж., І, 1958, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 381.