Слово "чумак" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЧУМА́К, а́, ч.

1. На Україні в XV-XIX ст.— візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу. Іде чумак з-за Лиману З чужим добрим, безталанний, Чужі воли поганяє, Поганяючи, співає: — Доле моя, доле, Чом ти не такая, Як інша чужая? (Шевч., І, 1963, 252); Дивимось, а се чумаки з гори йдуть (Вовчок, І, 1955, 58); Іде чумак, іде козак Дорогою з Дону (Щог., Поезії, 1958, 66); Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Н.-Лев., II, 1956, 349); — Ну, звичайно, закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено. Чумак з возом перекинувся, як говорили у минулому сторіччі (Собко, Справа.., 1959, 178); *У порівн. Воли, підбившись по кам’янистій дорозі, понуро шкутильгали, а румуни в сіряках і високих чорних шапках брели з батіжками поруч возів, як чумаки (Гончар, III, 1959, 14).

2. Український народний танець. "Чумак". Танець виконують дівчина і хлопець. Перед початком танцю дівчина стоїть в останній лівій кулісі, а хлопець — у середній правій кулісі (Укр. нар. танці, 1969, 540); Поки люди "йшли козака", поки поважно, по троє против [проти] одного, водили "чумака", Дарки не було видно (Л. Укр., III, 1952, 671).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 382.