Слово "чумачина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЧУМАЧИ́НА1, и, ч., розм. Те саме, що чума́к1. Задоволі риби й солі Везе чумачина (Рудан., Тв., 1959, 286); [Чумак:] Догулявся чумачина, Що й копочки нема (Кроп., V, 1959, 335).

ЧУМАЧИ́НА2, и, ж., збірн., заст. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 383.