ЧУПЕРА́ДЛО, а, с., фам. Опудало. — Давайте я вам зроблю модну зачіску! — І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла [панна Мося] мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чупирадло [чуперадло] (Вільде, Троянди.., 1961, 214); Коли ця фігура сиділа на дохлій, як і сама, коняці-це було таке чуперадло, що годилось на пугало для баштану (Думки про театр, 1955, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 384.