Слово "шибениця" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШИ́БЕНИЦЯ, і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Шевч., І, 1963, 114); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Вас., III, 1960, 17); В дві шеренги стояли німецькі солдати, а посеред площі височіла шибениця (Шиян, Переможці, 1950, 180); *У порівн. Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері (Стельмах, Хліб.., 1959, 391).

∆ Кінча́ти (кінчи́ти) [життя́] на ши́бениці див. кінча́ти; Спрова́дити на ши́беницю див. спрова́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 449.