ШИ́РМОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́рма 1. Бабуся, спинаючись на пальці, заглянула за перегородку, всміхнулася і відставила ширмочку вбік (Гончар, III, 1959, 319); З ванькирчика, відділеного від кухні ситцевою ширмочкою, вийшла Тетянка (Грим., Незакінч. роман, 1962, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 456.