ШИРОКОРЯ́ДНИЙ, а, е. Пов’язаний із застосуванням, використанням широких міжрядь при сівбі деяких сільськогосподарських культур. Широкорядним способом сіють культури, в яких кожна рослина потребує порівняно великої площі живлення (Колг. енц., II, 1956, 504); ,У широкорядному посіві [гречки] значно збільшується ступінь розгалуження коріння і його загальна довжина (Колг. Укр., 4, 1961, 24); // Признач. для сівби з широкими міжряддями. Широкорядні сівалки.
∆ Широкоря́дна сівба́ див. сівба́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 461.