ШИРОЧИНА, и, ж., розм.
1. Те саме, що ширина́. Канава двометрової широчини і такої ж глибини (Багмут. Служу Рад. Союзу, 1950, 75); Хіба не ясно, що все наше життя є одна, незмірної широчини, ріка і що вся наша література є одно, незмірної широчини, віддзеркалення цієї ріки? (Рильський, IX, 1962, 8).
2. рідко. Те саме, що широта́ 3. Всім тілом, всім серцем, всім розумом жить У гордій, у творчій, у світлій напрузі, Зібрати з усіх широчин і довгот, і століть Живе й животворне, як мед на всесвітньому лузі! (Рильський, Сад.., 1955, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 462.