ШИРОЧІ́НЬ, і, ж.
1. Велика, значна ширина (у 1 знач.). Який простір навкруги, куди глянеш! Яка широчінь та височінь! (Н.-Лев., II, 1956, 398); Вулиця на всю широчінь сполосована широкими смугами (Коз., Сальвія, 1959, 6); Він підводиться, і Варчук одразу запам’ятовує обриси постаті: вона схожа на гостроверху копичку сіна, перевернуту догори ногами — широчінь од плечей переходила на ніщо біля ніг (Стельмах, II, 1962, 217); Я люблю тебе, поле. Простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (Дор., Літа.., 1957, 47); Воронов встав зі свого місця, розстелив на всю широчінь стола перше креслення, загальний вигляд турбіни (Собко, Біле полум’я, 1952. 121); // Безмежний простір. Небо вгорі, внизу безодня. Широчінь кругом, і легко дихається грудям (Тич., II, 1957, 31); Поглянь навколо — широчінь, Озимини зелена сила, І далини глибока синь Десь землю з небом поріднила (Нагн., Вибр., 1957, 152).
2. перен. Великий розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого-небудь. Коли навкруги цвіте жито, утворюючи невимовну широчінь чуття, ..навкруги вечір — хіба не можу я напитися із струмка лірики? (Ю. Янов., І, 1958, 129); Багатство і широчінь досвіду, знань письменника мають пряме відношення до поняття його творчої свободи: тим досвідом живиться художня уява письменника, і зрозуміло само собою, в якій мірі вона від нього залежить (Талант.., 1958, 123); У величезній перекладацькій діяльності Франка яскраво виявилась широчінь його культурних інтересів, глибока пошана і любов поета до кращих надбань передової думки народів різних епох і країн (Іст. укр. літ., І, 1954, 534); На всю широчінь розвинулась на Україні перекладна література (Рильський, IX, 1962, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 462.