ШИФРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шифрува́ти.
2. у знач. Прикм. Написаний чи переданий шифром (у 1, 2 знач.). Вечором, перед самим днем виборів, надходить шифрована депеша зі Львова (Фр., III, 1950, 246); Шифрованою телеграмою на ім’я одного з членів підпільної організації.. розвідка обкому партії повідомила Яремченка, що в одній з кают лівого борту корабля міститься склад толу (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 194); Не перший раз Вони з підпільного райкому Несуть шифрований наказ (Мур., Весілля.., 1949, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 465.