ШИФРО́ВКА, и, ж., розм. Який-небудь зашифрований текст (телеграма, лист і т. ін.). Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (Голов., Крапля.., 1945, 8); [Начальник штабу:] Треба запросити шифровкою командуючого фронтом (Корн., II, 1955, 45); — Кортить прочитати? — Ой, кортить! — спалахнула Тоня.— Давай сюди, спробуєм розгадати твою шифровку… (Гончар, Тронка, 1963, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 465.