ШКАРУ́БНУТИ, не, недок. Братися цупкою корою, ставати шершавим, шорстким на дотик. Шкіра шкарубне; // Ставати цупким. Цілі дні не вертаєш із поля — Піднімаєш, як щастя, жита, 1 шкарубне сорочка від солі, І солдатськая праця густа Аж за небо розгойдує хвилі, (Стельмах, V, 1963, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 472.