Слово "шкодувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех., за ким — чим і без додатка. Нарікати на що-небудь, жалкувати, уболівати за ким-, чим-небудь. Вона не любила Грицька і пішла за його, аби де прихилитися з дитиною, а тепер шкодувала (Гр., II, 1963, 353); Іванко не пропускав жодного слова, вже й не шкодував, що перепочинок тут зробили (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 135); Чоловік шкодував, що чогось він іще не зробив (Стельмах, II, 1962, 207); Таке моє давне правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (Гур., Новели, 1951, 121); [Сергій:] Я прийшов сказати вам, що не зможу взяти участі в прогулянці, хоч і дуже шкодую (Сміл., Черв. троянда, 1955, 11); Марко затримався на маяку і тепер шкодував (Трубл., Шхуна.., 1940, 3).

2. перех. Відчувати жалість, співчуття до кого-не-будь: жаліти. [Комонник:] Я зрадників державних не шкодую (Л. Укр., II, 1951, 527); Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом’якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 59).

3. перех. Берегти, оберігати кого-, що-небудь. — Пам’ятай свої слова: ".Тяжко бідному на світі!" Від злидарів за лікування нічого не бери! Багатих, панів не шкодуй— дери з них сьому шкіру! (Три золоті сл., 1968, 198); — І трохи не шкодують [кріпаки] господарського добра (Мирний, IV, 1955, 164); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (Довж., І, 1958, 144); Юхим не квапився додому, бо шкодував коня (Ле, Ю. Кудря, 1956, 10)? Поки є сили, матері ніколи не шкодують своїх рук (Гур., Друзі.., 1959, 44); // Неохоче, скупо витрачати що-небудь. Був осінній хмарний вечір, а скупі Квасюки шкодували рано світити (Гр., II, 1963, 265); Опришок — це той, що як на свято вбирається щодня, що грошей не шкодує, розкидаючи їх жменями в товпу (Хотк., II, 1966, 76); Артилеристи дістали наказ безпосередньо від генерала — не шкодувати снарядів (Гончар, III, 1959, 155); — Їжте, прошу вас, вареники! Та сметанки беріть побільше і масла не шкодуйте.! —припрошувала співбесідників дружина Петра Петровича (Вишня, І, 1956, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 479.