ШКОРУ́Х, а, ч., діал. Горобина (у 1 знач.). За березами пішли граби, пішли буки, ч шкорух — то вже такий червоний, як кров, а глянь — уже лише сухе гілля чекає непорушна, щоб укрив його теплий зимовий килим (Круш., Буденний хліб.., 1960 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 482.