ШКУРКА, и, ж.
1. Зменш. до шкура 1-3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (Наука.., 6, 1973, 44); Хоча на славу вдавалася йому чиньба, але він всім серцем хлібороба ненавидів її, не бруд чинбарні, а золоті та зелені сап’яни полів бачив перед собою, коли готував на торг кольорові шкурки (Стельмах, II, 1962, 115); На візку сидів хлопець.. сухий, як кістка, обмотана жовтою шкуркою (Н.-Лев., IV, 1956, 289); Любо тоді глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (Коцюб., І, 1955, 191).
∆ Шліфува́льна шку́рка — папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовується для зачищання й полірування різних виробів. Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вище, ніж шліфувальних шкурок (Веч. Київ, 12.УІ 1968, 2).
∆ Не ва́рта шку́рка ви́чинки див. ва́ртий.
2. Те саме, що кі́рка 1. За одну ніч висохла земля, затягнулися тонісінькою льодовою шкуркою калюжі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 224); На столі з’явився високий глечик з пареним молоком. Зверху на ньому була темна, піджарена шкурка (Собко, Шлях.., 1948, 65).
∆ Натяга́ти (натягти́) шку́рку на кисі́ль див. натяга́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 486.