ШЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до шлак. Флюс.., створюючи захисну шлакову кірку, поліпшує умови формування металу (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 88); На дно парника для ізоляції насипають шлакову подушку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 24); // Признач. для шлаку. Здоровіші поранені в піжамах, білих сорочках, а то й просто голі.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Тют., Вир, 1964, 347); // Зробл. із шлаку, з шлаком.
∆ Шла́кова ва́та — теплоізоляційний матеріал, вигот. з металургійних або інших шлаків; Шла́кова пе́мза — те саме, що термози́т.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 488.