ШЛЮЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шлюзува́ти і шлюзува́тися. Утворює [поріг] водопої) і тому потребує шлюзування або спорудження обхідного каналу (Видатні вітч. географи.., 1954, 101); Завдяки шлюзуванню.. рівень води під посівами багаторічних трав протягом вегетації утримувався на глибині 70-80 сантиметрів (Хлібороб Укр., 6, 1968, 16); Відтоді, як ми зайшли у зону стисненого повітря, минуло двісті хвилин. Час проходити шлюзування і повертатися на поверхню (Веч. Київ, 7.XII 1968, 2); Системи шлюзування обох кораблів працювали дуже чітко (Рад. Укр., 25.1 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 492.