ШНУРІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шнурі́вка. Він знову зібрав замки, нанизав їх на шнурівочку і, надівши на голову засмальцьований картуз, пішов нарешті з кімнати (Мик., II, 1957, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 504.