ШОКОЛА́Д, у, ч. Порошок з розтертого насіння какао, перев. приправлений цукром і прянощами, що йде на виготовлення кондитерських виробів. Для приготування шоколадного напою беруть шоколад в порошку або в плитках (Укр. страви, 1957, 294); Кожен із "золотих плодів" шоколадного дерева (вага 200-600 г) містить до шістдесяти мигдалеподібних насінин — бобів, які й використовуються для виготовлення шоколаду (Знання.., 2, 1974, 21); // Кондитерський виріб у вигляді цукерки, плитки з такого порошку. Боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду (Трубл., Крила.., 1947, 78); Петро Максимович дістав з портфеля дві плитки шоколаду "Спорт" (Донч., V, 1957, 14); // Напій з такого порошку. Гостям подали по чашці шоколаду (Л. Укр., III, 1952, 507).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 508.