ШО́РХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до шо́рхати. Два човни м’яко шорхнули по прибережному піску (Коцюб., І, 1955, 350); Чути. було, як вона сіла, спересердя шорхнувши якимись паперами на столі (Смолич, Світанок.., 1953, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 511.