ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (Головко, II, 1957, 151); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (Іщук, Вербівчани, 1961, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 527.