ШТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час штилю (див. штиль1). Погода передбачалась штильова і ясна (Трубл., II, 1955, 159).
Штильова́ сму́га — ділянка моря, океану, де стоїть штиль.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 538.