ШТИРОВИ́Й, а́, е́.
1. Укріплений на штирі або штирем; який має штир. Штирове долото; Штировий замок.
2. Який складається з штирів; зробл. з штирів. Штирова антена.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 538.