ШУМІ́ВКА1, и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, виймання м’яса, риби з юшки і т. ін. Готові сніжки виймають з молока шумівкою і кладуть в сотейник або іншу посудину (Укр. страви, 1957, 291).
ШУМІ́ВКА2, и, ж., діал. Горілка. Ковтнімо собі шумівки (Гал.-руські.. приповідки, III, 1910, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 562.