ШУ́РИ-МУ́РИ, шу́рів-му́рів, мн., розм. Любовні справи, пригоди. — Якщо вже ти недоліткові дозволяєш любовні шури-мури, то хай на мотоцикл та й жене собі на побачення (Гончар, Тронка, 1963, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 565.