ЩЕДРІ́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до щедрі́вник. «Ой радуйся, земле, світ новий народився!» Як же гарно співають! Щось він ніби й не чув таких слів, коли у дитинстві сам бігав у веселій щедрівницькій ватазі (Цюпа, Грози.., 1961, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 578.