ЩОХВИЛИ́ННИЙ, а, е. Який буває, відбувається, повторюється щохвилини, дуже часто; постійний. Знести все, всю щоденну, щохвилинну муку, стане в неї сил (Хотк., І, 1966, 47); Вночі [у фашистській тюрмі] кожен залишався наодинці з самим собою, з власними думками.. І це було не легше, ніж щохвилинне чекання смерті вдень (Збан., Єдина, 1959, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 609.