Слово "щілинка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЩІ́ЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до щі́ли́на 1. Прокинувся вранці; чую якийсь гомін… крізь забите вікно в щілинки сонце — наче золоті стрілки (Вовчок, VI, 1956, 239); З вікон, у щілинки гардин і фіранок виглядали налякані міщани (Рибак, Опов., 1949, 192); На вікні Ганка повісила сіті, бо вже холодно й вітри дмуть у всі щілинки (Ів., Вел. очі, 1956, 140); Щілинка, що раніше була лише скраю, тепер наскрізь розкраяла маленьке тільце сопілки, ще й у другім місці тріснула (Головко, І, 1957, 138); Командир загону послав кіннотника. Одного, другого, третього. В кожного — наказ пробитися, знайти якусь щілинку, дістатися до своїх (Донч., І, 1956, 53); Вузькі щілинки його очей на плескуватому тлустому обличчі з набряклими щоками і мішками під очима обурено блиснули (Тулуб, В степу.., 1964, 37); Додому Сиволап повернувся геть далеко за північ. Ледве знайшов замкову щілинку, повернув ключа, але двері не відчинялися (Ткач, Плем’я.., 1961, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 590.