ЩІЛЬНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до щільни́к; // Який міститься в щільнику. Вона поставила на стіл щільниковий мед у дерев’яній мисці, пляшку жовтого вина з яблук, сала і свіжого хліба (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 591.