ЮРИ́СТА, и, ч., заст. Юрист. Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста (Укр.. присл.., 1963, 138); [Микола:] Юриста [возний] завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить! (Котл., II, 1953, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 616.