ЯКИ́ЙСЬ, яка́сь, яке́сь, займ. неознач.
1. Невідомо який. Недалечко від якогось-то города.. було село, а у тім селі жив собі чоловік Демко (Кв.-Осн., II, 1956, 480); За генералом виліз з повозки якийсь панок (Мирний, І, 1949, 190); Од поля вставали якісь голоси, щось промовляли, але він того слухать не хотів (Коцюб., II, 1955, 393); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Головко, II, 1957, 7); Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети (Панч, Синів.., 1959, 4); Сумні стояли гетьман і полковники; задумалися і мовчали довго, пригнічені якимсь важким передчуттям (Довж., І, 1958, 274); // Не такий, як завжди. Глянувши на Брянського, Черниш остаточно переконався, що сьогодні буде щось особливе. Брянський був якийсь урочистий, інакший, ніж завжди (Гончар, III, 1959, 39); // Той чи інший, певний. Під тими словами був же якийсь реальний зміст, і я мимохіть уявляв собі Олю, мою ніжну сестру (Коцюб., II, 1955, 358); // Хоч який-небудь; незначний. Про якусь роботу або виїзд у теплі краї і думати смішно (Коцюб., III, 1956, 458); [Жінка:] Та хата є, ще чоловік стулив якусь там хижку, але печі дасть біг (Л. Укр., III, 1952, 28); — Я тобі щось скажу, а ти щось мені, то все якась кумерція [комерція] буде (Стельмах, І, 1962, 159); // Те саме, що хтось. Коли якийсь цікавий пробивався крізь юрбу до церкви, всі як один повертали голови до дверей (Коцюб., І, 1955, 275).
◊ Яки́мсь чудом — невідомо як, незрозумілим способом. Тільки на одній покрівлі росла якимсь чудом тонка шовковиця (Коцюб., І, 1955, 392); Орлюк вибрався з вогневого котла якимсь чудом (Довж., І, 1958, 286).
2. Уживається для підкреслення рис, якостей людей, предметів і т. ін., що викликають нерозуміння, незадоволення, здивування. Отаке-то Приснилося диво. Чудне якесь!.. (Шевч., І, 1951, 253); [Мар’яна:] Чудна я стала якась — й сама не знаю, що робиться зо мною (Вас., III, 1960, 8); — Подивись он в те дзеркало, на що ти став схожий! Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (Н.-Лев., VI, 1966, 393); Розчинилися двері, ввійшла якась тараня в віцмундирі й сухо, як скрип пера по паперу, почала вичитувати список прийнятих і неприйнятих (Хотк., І, 1966, 161).
3. перев. у сполуч. із сл. час. Конкретно, точно не визначений. Я став з якогось часу невірним Хомою, що поки не вкладу руки в рани — не можу бути цілком певним (Коцюб., III, 1956, 187); Пес не ходив уже на край ліса [лісу] з Вовком на розмову, але по якімось часі Вовк сам вечором прийшов до нього (Фр., IV, 1950, 87); Якийсь час машина йде рівно. Потім задні колеса порпаються непевно, машина ковзається, виявляє тенденцію до руху вистрибом (Ю. Янов., І, 1958, 595); Йому вже починає віритись, що справді якогось дня за частоколом верб підійметься з води його земля і він на ній житечко посіє і городинку посадить (Стельмах, І, 1962, 454).
4. Який кількісно наближається до чого-небудь; не більший, ніж щось. Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину і встав потім розбитий і змучений (Мик., II, 1957, 321); За якихось півмилі був берег (Тулуб, В степу.., 1964, 394); Ідучи на КП, Шура пообіцяла, що за якусь годину все там влаштує.., а потім прийде до мінометників полуднувати (Гончар, III, 1959, 399).
До яко́їсь мі́ри; Яко́юсь мі́рою див. мі́ра.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 637.