Слово "який-небудь" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЯКИЙ-НЕ́БУДЬ, яка-не́будь, яке-не́будь, займ. неознач. Той або інший; байдуже, який саме. — Діду, серце, голубчику, Заграй яку-небудь (Шевч., І, 1963, 146); Вона чекала. Все чекала, що щасливий випадок зведе її нарешті з яким-небудь отаманом опришків, оповість вона йому все (Хотк., II, 1966, 193); Хто тільки не бував у них! Кожного дня якась нова людина,— чи з Києва, частіше звідкись із провінції,— який-небудь учитель чи поміщик, знайомий Сави Петровича (Головко, II, 1957, 276); — Чого вона хоче, Ференц?Просить документ.. Хоче, щоб пан офіцер видав їй який-небудь документ про те, що вона допомагала… демократії (Гончар, III, 1959, 255); // Який не заслуговує на увагу, нічим не примітний. Тільки в цьому році, після Семена, трохи присмирніла непосида, коли вперше взула не перешиті, а нові, з жовтими халявами чобітки, а на голову начепила півкрамниці стрічок і запишалась перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль.. женуть старші (Стельмах, І, 1962, 153); Хлопець уже, видно, не чув її, оглушений і засліплений болем образи. Вигадують, наговорюють, виходить, він злодійчук.. який-небудь!.. (Гончар, Бригантина, 1973, 44); // Незначний, найменший. Не удавайсь у тугу, щоб вона тобі віку не укоротила: бо гріх смертельний накликать на себе не тільки смерть,— і саму болість, хоч би яку-небудь (Кв.-Осн., II, 1956, 23); — Рости, моя дитино,— було, їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (Тесл., З книги життя, 1949, 72); // Хоч який, все одно; будь-який. Так і норовлять [випускники]— те в технікум хоч який-небудь, те на курси, ті на текстильний комбінат (Гончар, Тронка, 1963, 164); — Може, хоч яку-небудь [роботу] знайдете? — благають блакитні очі парубка (Стельмах, II, 1962, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 637.