ЯКНАЙДО́ВШЕ, підсил. Присл. до якнайдо́вший. Ох, Юзя так ревне молилась, щоб та гувернантка якнайдовше не знаходилась (Л. Укр., III, 1952, 648); І Гомер, і Шота Руставелі, і Шекспір..— всі вони з охотою вчилися у народу, і народ за це їх здоровими соками землі поїв.., щоб жили співці його в історії якнайдовше (Тич., III, 1957, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 639.