ЯКНАЙКРА́ЩЕ, підсил. Присл. до якнайкра́щий. На той рік уберуся якнайкраще, то й піду у село в гості (Мирний, І, 1954, 75); Справа розгорталася якнайкраще (Вільде, Сестри.., 1958, 454); — Ну, все гаразд,— мовив Сашко.— Зерно посіяли якнайкраще, бо землю зорали, заскородили й засіяли найкращими машинами (Ів., Вел. очі, 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 639.