Я́ЛОВИЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до я́ловичина. Подано в здоровенних мисах яловичий розсіл (Фр., VIII, 1952, 67).
2. Те саме, що я́ловий 4. Хряпким польовим путівцем брели четверо. Двоє попереду, двоє ззаду. Передні були в яловичих чоботях, давно не мазаних і густо припорошених дорожньою курявою (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 644.