ЯЛОМО́К, мка, ч., діал. Повстяна шапка. На яломку стриміло біле лебедине перо (Н.-Лев., III, 1956, 291); В дальньому закутку дворища монастирські кріпаки, в довгих полотняних сорочках, в повстяних яломках і старих постолах, пиляли товсті колоди (Кочура, Зол. грамота, 1960, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 644.