ЯЛІВЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до яліве́ць і ялове́ць. Коло великої ялиці було декілька малих смерекових та ялівцевих корчів (Фр., VIII, 1952, 367); В парку безлюдно.. Тунелями потяглися туєва алея, ялівцева алея, що зосталися ще від давнього планування… (Гончар, Тронка, 1963, 45); // Вигот. з ялівцю. Зовнішньо вживають ялівцеву спиртову настойку для втирання при ревматизмі і подагричних запаленнях з опухами (Лікар. рослини.., 1958, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 643.