ЯРИ́ЖНИК, а, ч., розм., заст. Те саме, що яри́га 3. Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п’янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл., І, 1952, 137); — Ярижник старий! — презирливо цідить Варава.— Біжи і скажи йому, що пан відпочиває! (Стельмах, Хліб.., 1959, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 647.